(Нумерация абзацев выполнена Канцара В.Д..)

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференція цивільну справу за апеляційною скаргою Канцара Валерія Дмитровича

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 24 серпня 2023 року у складі судді Тимчука Р. І.

у цивільній справі за позовом Канцара Валерія Дмитровича до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України, Управління державної фіскальної служби України в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

п.1 Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 24 серпня 2023 року позовну заяву Канцара В. Д. до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України, Управління державної фіскальної служби України в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

п.2 Ухвала суду мотивована повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача у справі.

п.3 Не погодившись з даною ухвалою, позивач Канцара В. Д. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

п.4 В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд порушив його право на доступ до правосуддя, не забезпечив участь у судових засіданнях 04.07.2023 та 24.08.2023 у режимі відеоконференції та визнавши обов’язковою явку його до суду не поставив жодного питання, відповіді на які вимагають фізичної присутності в суді позивача, який проживає на тимчасово окупованій території України та його прибуття до суду пов’язане з небезпекою.

п.5 Вважає, що численними процесуальними рішеннями суд першої інстанції навмисне блокує доступ позивача до правосуддя та не дає належної оцінки обставинам справи та протиправним діям відповідачів.

п.6 Зазначає, що в порушення вимог процесуального закону суд не розглянув жодного клопотання позивача, натомість залишив позов без розгляду за клопотанням представника Головного управління Державної казначейської служби України, не з’ясувавши думку інших учасників судового процесу.

п.7 У відзиві на апеляційну скаргу представник Офісу Генерального прокурора просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

п.8 Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

п.9 Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

п.10 Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

п.11 Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

п.12 Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

п.13 Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, згідно пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

п.14 По справі встановлено, що 09 жовтня 2017 року Канцара В. Д. звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України, Управління державної фіскальної служби України в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України, в якому просив суд поновити його права як власника на повноцінне володіння, розпорядження та користування майном, що були порушені посадовими особами податкової поліції; стягнути з Державного бюджету України на його користь матеріальну шкоду, спричинену незаконним накладенням арешту на його та Канцара З. І. майно, яке належить їм на праві сумісної власності в сумі 552 689 219 грн; стягнути з Державного бюджету України на його користь кошти, витрачені ним на юридичну допомогу в сумі 113 681 грн; стягнути з Державного бюджету України на його користь моральну шкоду в сумі 552 802 900 грн; зобов`язати державу, в особі уповноважених на це органів, виплатити грошові кошти в повному обсязі; визнати умисними дії слідчих органів та органів виконавчої влади м. Алчевська при розгляді заяв про незаконність відключення електроенергії, незаконного (без зняття для себе копій) передачі матеріалів земельної справи слідству, арешт майна - злочином, спрямованим на рейдерське захоплення його майна і максимальне завдання йому збитків.

п.15 Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 03 листопада 2017 року відкрито провадження у даній справі.

п.16 Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 24 вересня 2018 року позовну заяву Канцара В. Д. залишено без розгляду.

п.17 Постановою Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу Канцара В. Д. задоволено, ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2018 року скасовано, справу направлено до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

п.18 Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 29 січня 2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

п.19 Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 24 жовтня 2019 року повернуто заяву Канцара В. Д., Приватного підприємства фірма «Промснаб», Приватного підприємства фірма «Промресурси», Приватного підприємства фірма «Ділайн», Приватного підприємства фірма «Торгівельний центр», Приватного підприємства фірма «Калліста» про збільшення позовних вимог повернуто, роз`яснено позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з цим позовом, після усунення обставин, що стали підставою для повернення.

п.20 Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за заявою (що має нумерацію: № 19-47-1(3720) від 04.12.2019; отримана судом 05.12.2019) Канцара В. Д., який діє відносно себе та наступних юридичних осіб: ППФ «Промснаб», ППФ «Промресурси», ППФ «Дилайн», ППФ «Торговий центр», ППФ «Каллиста», про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом Канцари В. Д. до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України, Управління державної фіскальної служби України в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в частині позовних вимог юридичних осіб: ППФ «Промснаб», ППФ «Промресурси», ППФ «Дилайн», ППФ «Торговий центр», ППФ «Каллиста» до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України, Управління державної фіскальної служби України в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України. Роз`яснено представнику позивачів - юридичних осіб: ППФ «Промснаб», ППФ «Промресурси», ППФ «Дилайн», ППФ «Торговий центр», ППФ «Каллиста», Канцара В. Д., що розгляд зазначених вище вимог відноситься до юрисдикції господарських судів. В іншій частині заяву (що має нумерацію: № 19-47-1(3720) від 04.12.2019; отримана судом 05.12.2019) Канцара В. Д., який діє відносно себе, про збільшення позовних вимог прийнято до провадження суду.

п.21 Постановою Харківського апеляційного суду від 19 березня 2020 року апеляційну скаргу Канцара В. Д., ППФ «Промснаб», ППФ «Промресурси», ППФ «Ділайн», ППФ «Торгівельний центр», ППФ «Калліста» в частині оскарження ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року про повернення заяви про збільшення позовних вимог - задоволено частково, ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

п.22 Ухвалами Верховного Суду від 29 липня та 16 листопада 2020 року касаційні скарги Канцара В. Д., ППФ «Промснаб», ППФ «Промресурси», ППФ «Ділайн», ППФ «Торгівельний центр», ППФ «Калліста» на постанову Харківського апеляційного суду від 19 березня 2020 року визнано неподаними та повернуто скаржникам.

п.23 Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

п.24 Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року апеляційну скаргу Канцара В. Д. на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2021 року повернуто апелянту.

п.25 На підставі розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» 28.04.2022 року визначено підсудність справ Червонозаводського районного суду м. Харкова Ленінському районному суду м. Полтави.

п.26 Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 09 травня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання на 13:30 год 22 червня 2022 року.

п.27 Ухвалою від 01 листопада 2022 року призначено судове засідання на 15:00 год 10 листопада 2022 року та всі наступні судові засідання у справі в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EASYCON».

п.28 В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.

п.29 Ухвалою суду від 10 лютого 2023 року вирішено проводити судове засідання, призначене на 16 год 13 лютого 2023 року на всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеозв’язку «EASYCON».

п.30 Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 04 липня 2023 року відкладено розгляд справи на 24.08.2023 о 10:00 год та визнано явку позивача Канцара В. Д. до суду обов`язковою.

п.31 У судовому засіданні 24.08.2023 представник Головного управління Державної казначейської служби України заявив клопотання про залишення позовної заяви Канцара В. Д. без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

п.32 Задовольняючи дане клопотання та залишаючи без розгляду позов Канцара В. Д., суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин, що перешкоджає розгляду справи, скільки його явка визнана судом обов’язковою для вирішення спору та вирішення судом поданих позивачем 2625 клопотань.

п.33 Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

п.34 Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

п.35 За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

п.36 Наведена норма свідчить, що справедливий та своєчасний розгляд справ судом нерозривно пов`язаний з принципами верховенства права та належного здійснення правосуддя, що є основоположними елементами права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

п.37 Частиною першою статті 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

п.38 Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними, та в інших випадках, встановлених частиною другою статті 223 ЦПК України.

п.39 У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

п.40 Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

п.41 Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

п.42 У справі, що переглядається, встановлено, що позивач проживає у м. Алчевськ Луганської області, на тимчасово окупованій рф території Україні, та брав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів.

п.43 Доцільність забезпечення права позивача на участь в розгляді справи з використанням власних технічних засобів через мережу «EASYCON» в усіх судових засіданнях була визнана судом ухвалами від 01.11.2022 та 10.02.2023 з огляду на те, що позивач бажає прийняти участь у розгляді справи шляхом особистої участі в судовому засіданні та за умов карантину та воєнного стану в Україні.

п.44 Проте, у судовому засіданні 04 липня 2023 року, зважаючи на те, що з 01.07.2023 карантин було скасовано, суд вказав на неможливість з’єднання позивача з власних технічних засобів та визнав його явку до суду обов’язковою для надання особистих пояснень.

п.45 При цьому судове засідання проводилось судом без застосування засобів підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а технічний запис засідання здійснювався на комплексі «Акорд».

п.46 Аналогічно судове засідання проводилось судом і 24 серпня 2023 року.

п.47 Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 06 червня 2022 року № 156, у разі відсутності інтернет-зв'язку, настання інших обставин, які об'єктивно унеможливлюють функціонування підсистеми відеоконференцзв'язку, допускається у складі технічних засобів фіксування судового засідання використання іншого наявного в суді спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє локально здійснювати запис судового засідання (без необхідності доступу до мережі Інтернет). При застосуванні наявного в суді програмного забезпечення, відмінного від підсистеми відеоконференцзв'язку, слід керуватися інструкцією з його користування.

п.48 Однак у матеріалах справи відсутні докази того, що суд під час проведення судових засідань 04.07.2023 та 24.08.2023 здійснив запрошення/виклик позивача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а також відсутні докази того, що під час запрошення/виклику позивача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції існувала технічна неможливість проведення відеоконференції, переривання або відсутність інтернет-зв'язку, що, у свою чергу, призвело до неможливості з'єднання суду з позивачем.

п.49 Відповідно до положень статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

п.50 В умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (зі змінами), за яких має здійснювались правосуддя, встановлені статтею 2 ЦПК України завдання та основні засади (принципи) цивільного судочинства: рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності та відкритості судового процесу, змагальності сторін та розумних строків розгляду справи, забезпечуються можливістю участі осіб у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

п.51 Така участь в суді дає змогу дослідити та оцінити доводи сторін без порушення засад цивільного судочинства та водночас гарантувати та не наражати відвідувачів судового засідання на загрози їхньому життю, здоров’ю та безпеці, що можуть виникнути в умовах воєнної агресії проти України.

п.52 Європейська комісія з питань ефективного правосуддя (CEPEJ) у пункті 41 Керівництва щодо проведення судових проваджень у режимі відеоконференції від 30 червня 2021 року CEPEJ (2021)4REV4 рекомендує судам залежно від вимог національного законодавства забезпечувати можливість участі осіб у судових засіданнях в режимі відеоконференції із залів суду, місць позбавлення волі, приміщень юридичних фірм чи інших безпечних місць, перелік яких не є вичерпним.

п.53 Задовольнивши клопотання Канцара В. Д. про його участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, суд першої інстанції виходив з наявності у суду технічних можливостей та в ухвалі від 10.02.2023 суд зазначив, що така участь позивача при розгляді справи зумовлена, як карантином, так і воєнним станом в країні, тож скасування карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, не впливає на ухвалений судом порядок участі позивача у розгляді справи.

п.54 Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 09.05.2023, у якому позивач брав участь дистанційно, розгляд справи було відкладено до 10:00 04.07.2023 для звернення позивача до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Полтава.

п.55 Відкладення розгляду справи або перерва у судовому засіданні - це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час.

п.56 Така процесуальна дія не впливає на розвиток цивільного процесу по справі, оскільки наступне судове засідання не починається спочатку, а продовжується зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено або було оголошено перерву (стаття 240 ЦПК України).

п.57 В ухвалі суду від 04 липня 2023 року вказано, що позивач у судове засідання не з’явився.

п.58 Натомість, як встановлено апеляційним судом, суд першої інстанції не відновлював розгляд справи за участю позивача у режимі відеоконференції, та у разі наявності для того технічних перешкод, не вирішував питання відкладення судового розгляду справи згідно пункту 3 частини другої статті 223 ЦПК України.

п.59 Визнавши явку позивача в судове засідання обов’язковою, суд призначив наступний розгляд справи в судовому засіданні на 24.08.2023 о 10:00 в приміщенні Ленінського районного суду м. Полтави за участю сторін.

п.60 При цьому, матеріали справи не містять доказів вручення позивачу копії ухвали суду від 04.07.2023 та судової повістки про виклик у судове засідання на 24.08.2023 в порядку, встановленому частинами п’ятою, шостою статті 272, частинами п’ятою, шостою, восьмою статті 128 ЦПК України у редакції на час вчинення процесуальної дії.

п.61 У справі відсутні відомості про отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення та судової повістки на офіційну електронну адресу позивача, а розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про виклик Канцара В. Д. у справі за його позовом в силу вимог статті 128 ЦПК України не є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання, оскільки частини одинадцята, дванадцята статті 128 ЦПК України не підлягають застосуванню при здійсненні повідомлення про виклик у судове засідання позивача.

п.62 Таким чином, висновки суду першої інстанції про повторну неявку у судове засідання позивача без поважних причин є безпідставними, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не відповідають нормам процесуального права.

п.63 Даючи оцінку доводам апеляційної скарги Канцара В. Д. щодо рішення суду першої інстанції про обов’язкову явку позивача до приміщення Ленінського районного суду м. Полтава, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

п.64 Відповідно до пункту 3 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов’язані з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою.

п.65 Згідно частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

п.66 Визнання обов’язковою явки в судове засідання учасника справи належить до судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи.

п.67 Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

п.68 По справі встановлено, що позивач проживає на тимчасово окупованій території України, у м. Алчевськ Луганської області, та його прибуття у судове засідання до приміщення суду у м. Полтава викликає певні труднощі та може бути пов’язане з небезпекою, що не було враховано судом при ухваленні рішення про необхідність особистої явки позивача до суду. Таке рішення не містить достатньої аргументації, крім необхідності вирішення 2625 клопотань позивача, та не є пропорційним у процесуальному значенні з точки зору дотримання балансу між публічними інтересами в доступному й ефективному правосудді для кожного і приватними інтересами конкретної особи, яка звернулася до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

п.69 Таким чином, суд першої інстанції, не забезпечивши участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, безпідставно залишив позовну заяву Канцара В. Д. без розгляду через його повторну неявку в судове засідання, що не відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, у зв’язку з чим оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

п.70 Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

п.71 Апеляційну скаргу Канцара Валерія Дмитровича задовольнити.

п.72 Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 24 серпня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

п.73 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному поряду не підлягає.

Головуючий суддя                  С. Б. Бутенко

Судді                                        О. І. Обідіна

                                                 О. В. Прядкіна