Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 646/7033/17
Провадження № 2/553/691/2024
У Х В А Л А
Іменем України
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді: Тимчука Р.І.,
за участю секретаря: Ковпак А.І.,
позивача: Канцари В.Д.,
представника Генеральної прокуратури України: Дорогейка О.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом Канцари Валерія Дмитровича до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України, Управління державної фіскальної служби України в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, –
УСТАНОВИВ:
1. В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави знаходиться цивільна справа за позовом Канцари Валерія Дмитровича до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України, Управління державної фіскальної служби України в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
2. 11.03.2024 року до суду від позивача Канцари Валерія Дмитровича надійшло клопотання про залучення співвідповідача (арк. 1-389 + інші додатки на диску том 45) суддю Ленінського районного суду м. Полтави Тимчука Р.І., у прохальній частині якої викладено наступний зміст:
3. «ГБР, НАПК, ОГПУ, НАБУ
1. Открыть уголовное производства в отношении судьи Ленинского районного суда г. Полтавы Тымчук Р.И. и привлечь последнего к уголовной ответственности – за преступную халатность, умышленное затягивание сроков рассмотрения дела, сговор, подлог, мошенничество, фальсификации и, возможно, рэкет и вымогательство.
2. Немедленно возвратить бесспорное имущество и денежные средства, похищенные украинской властью и компенсировать бесспорные убытки. Заявление Исх. no.12-27-1 от 22.06.2012 г. (483) к Генеральной прокуратуре и в ОГИС г. Алчевска с требованием – «Отменить постановление Алчевского ОГИС о наложении ареста на имущество Канцара В.Д….» с приложением Постановления от 15.05.2012 года (11 id = 20659) судьи Поповой, Ленинского районного суда г. Луганска – о снятии ареста с имущества Канцара В.Д. (217).
3. Исполнить Решения ЕСПЧ-LE20.2bR от 21 февраля 2013 по досье no.20448/10 (16) и Решение ЕСПЧ от 06.07.2017 года по досье no.7762/10 (157).
4. Прекратить использовать латентных и явных коллаборантов, антисоциальных элементов, членов организованной преступной группы (ОПГ) – (220 ОПГ), деятелей ОРДЛО и другой правоохранительно-судебный сброд – (1770) при создании (прокуроры Будагъянц, Скорбенко и др.) и рассмотрении (Судья Ежов) настоящего дела. Подробней в no.23-23_apel от 06.09.2023г. (4160).
5. Привлечь к уголовной ответственности прокуроров и судей, которые с 2013 года блокируют возвращение имущества и документов.
6. ОГПУ, прекратить блокирование рассмотрения заявлений граждан, путем нарушения ч.8 ст.43 ГПК Украины – об ЭЦП при доставке заявления через подсистему «Электронный суд».
7. О последствиях рассмотрения данной жалобы, прошу сообщить мне в письменном виде, направив письмо на электронный адрес d20088002d@gmail.com.
8. Президент Украины, ГБР, НАПК, ОГПУ, НАБУ, ВККС, ВСП Международная общественность – отреагировать на п.п.17-27.2 в просительной части no.23-23_apel от 06.09.2023г. (4160).
8.1. Оказать помощь Канцара В.Д. по вышеуказанным вопросам, где часть вопросов бесспорны и не требуют решения суда – возврат краденного (автотранспорт, залог и другое), предоставление помощи по Закону Украины no.1010.
8.2. Пан Президент, пани Председатель ЕК, учитывая вышеизложенное, о чем это (???):
10.03.2024 | (3923 id = 109473 СМИ) Стефанишина по процессу вступления в ЕС: Украина выполнила домашнее задание.
9. Ленинский районный суд г. Полтава:
9.1 Привлечь, в качестве Ответчика, по делу no.646/7033/17 – судью Ленинского районного суда г. Полтавы Тымчук Р.И. и, на основании Статья 51 ч.4 ГПКУ – вынести определение о привлечении ответчика.».
4. Позивач Канцара Валерій Дмитрович у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
5. У судовому засідання представник Генеральної прокуратури України проти клопотання заперечував, вказав, що вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
6. Вивчивши клопотання, перевіривши матеріали справи, заслухавши думку позивача та представника, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
7. Згідно з ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
8. Крім того, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 ЦПК України.
9. Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
10. Згідно ч.4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
11. Вказана норма статті ЦПК України є імперативною та не містить положень щодо правомочності суду на залишення заяви без руху.
12. Дослідивши клопотання Канцари Валерія Дмитровича про залучення співвідповідача (арк. 1-389 + інші додатки на диску том 45), судом встановлено, що воно не відповідає вимогам ЦПК України.
1. Як вбачається з поданих матеріалів клопотання, у порушення ч. 1 ст. 183 ЦПК України, особою, яка подала клопотання, не вказано відомості, встановлені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо осіб, яких вона бажає залучити в якості співвідповідача.
13. Зі змісту арк. 1 клопотання (арк. 1 том 45) співвідповідачами вказано суддю Ленінського районного суду м. Полтави Тимчука Р.І. та Офіс Генерального прокурора України.
14. Клопотання про залучення співвідповідача, за змістом п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повинне містити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
15. Втім, з прохальної частини клопотання (арк. 9-10 том 45) слідує, що вимоги пред'явлено до: Державного бюро розслідувань, Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора України, Національного антикорупційного бюро України, Президента України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Військової служби правопорядку, міжнародну громадськість, пана Голови Європейської комісії, Ленінського районного суду м. Полтави.
16. 2. Як вбачається з поданих матеріалів клопотання у порушення ч. 1 ст. 183 ЦПК України, особою, яка подала клопотання, не вказано відомості, встановлені п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо викладу обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
17. Зі змісту клопотання позивача вбачається, що воно взагалі не містить обґрунтування, та в ньому не зазначена підстава його подання.
18. 3. Відповідно до положень ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
19. Як визначено у п. 7 ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, окрім відомостей, які передбачені цією нормою закону, інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
20. Клопотання про залучення співвідповідачів з додатками були подані до суду в електронній формі без дотримання ч. 7 ст. 43 ЦПК України, без долучення доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
21. 4. За правилами ч. 5 ст. 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
22. Як вбачається з матеріалів справи, в клопотанні зазначено вимоги в прохальній частині до 10, в якості співвідповідачів на арк. 1 зазначено 2, але не конкретизовано, які вимоги заявлені до якого співвідповідача та не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного співвідповідача окремо, не зазначено, якими доказами підтверджуються вимоги, відсутнє обґрунтування підстав об`єднання вимог відповідно до ст. 188 ЦПК України, що не дає можливості встановити чи пов`язані вимоги між собою, оскільки заявлені до співвідповідачів місце проживання та місцезнаходження яких відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) різних судів.
23. 5. Окрім того, клопотання не відповідає вимогам статті 9 ЦПК України, а тому не може бути прийняте до розгляду судом.
24. Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
25. Аналогічна норма міститься в частині першій статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
26. Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
27. У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).
28. Частинами першою, третьою статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
29. Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою.
30. У постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/393/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що українська мова як засіб спілкування й інтелектуального вираження відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності й історичної пам`яті. Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та єдності України. У такому сенсі державна мова є складовою конституційного ладу та конституційною цінністю.
31. Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
32. Згідно з частиною третьою статті 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
33. Відповідно до частини четвертої стаття 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
34. З огляду на вказане, клопотання по справі, яке викладене не державною (українською) мовою, підлягає поверненню заявникові без розгляду.
35. 6. Заявник у своєму клопотання безпідставно вказує наступне відносно головуючого судді у справі «за преступную халатность, умышленное затягивание сроков рассмотрения дела, сговор, подлог, мошенничество, фальсификации и, возможно, рэкет и вымогательство.».
36. Заяви і скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У текстах цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їхнім представникам і суду. В іншому разі це свідчить про очевидну неповагу автора документа до честі, гідності цих осіб. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.
37. У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і в спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви.
38. Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача подано без додержання вимог ст. 183 ЦПК України, а тому його необхідно повернути позивачу без розгляду.
39. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 51, 175, 183 ЦПК України, суд, −
УХВАЛИВ:
40. Клопотання позивача Канцари Валерія Дмитровича про залучення співвідповідача у справі № 646/7033/17 - повернути заявнику без розгляду.
41. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
42. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
43. Повний текс ухвали складено 19.03.2024 року.
Суддя Ленінського районного суду
м. Полтави Р.І. Тимчук