07.07.2008 | (2528 id = 1865 СМИ) Галецкий механический завод ВАТ+ИСД | ifcity.in.ua | 00:00:00
Щоб позбутися від непотрібного підприємства ІСД вирішив замість себе зобов’язати стати його акціонерами газовиків, будівельників та водопровідників, які цього не бажають.
На 10.10.2005г. По данным открытого акционерного общества "Алчевский металлургический комбинат", 89,494% его акций принадлежит корпорации "Индустриальный союз Донбасса" (Донецк). (2357 id = 11033), (352 id = 19549).
Корпорація „Індустріальний Союз Донбасу” Віталія Гайдука та Сергія Тарути завершує вихід з Галицького механічного заводу в Івано-Франківській області, який зараз займається ремонтом тракторів та комбайнів. Щоб позбутися від непотрібного підприємства ІСД вирішив замість себе зобов’язати стати його акціонерами газовиків, будівельників та водопровідників, які цього не бажають. Незабаром у механічного заводу в західноукраїнському місті Галич може з’явитись різношерста група акціонерів, якій доведеться визначати його долю. Найцікавіше, що компанії, яким світить потрапляння в число співвласників підприємства, всіляко намагаються уникнути такого подарунка. Однак шансів у них не дуже багато – корпорація ІСД, в орбіту якої до останнього часу входив галицький завод, має непереборне бажання позбутись даного активу в користь незадоволений кредиторів Алчевського металургійного комбінату, підконтрольного ІСД. Історія цього незвичайного протистояння має корені у 2004 році, коли в ході банкрутства АМК було підписана мирова угода між комітетом кредиторів комбінату, в якому тон задавали пов’язані з ІСД структури, і боржником. По ній ІСД взяв на себе погашення значної частки конкурсної заборгованості підприємства – біля 650 млн. гривень, але з умовою – 85% кредиторки корпорація погасить не грошима, а цінними паперами по номінальній вартості. Як і очікувалось, кредиторам запропонували „сміттєві” акції компаній, що не вели виробничої діяльності, таких як „Укрспецтехнологія”, „Обленерговидобуток”, „Автодорексплуатація” та інші. А після того як ті відмовились від них, ІСД звернувся у суд з проханням зобов’язати прийняти пропоновані акції. Галицький механічний завод представляє собою реально існуючий виробничий об’єкт з більш ніж 3,5 тис. кв. метрів виробничих площ та 2 га площі у маленькому містечку Галич (Івано-Франківська область). Варто врахувати, що у 2002 році підприємство стало переможцем конкурсу з продажу 70,86% крупного київського виробника металоконструкцій – ВАТ „Укрстальконструкція”, запропонувавши за даний пакет 6,5 млн. гривень при стартовій ціні 400 тис. гривень. Як це вдалося досягти заводу, річний оборот якого на той момент не перевищував 1 млн. гривень, стало відомо дещо пізніше, коли виявилось, що контрольний пакет його акцій незадовго до завершення угоди з ФДМУ сконцентрували дружні до панів Тарути та Гайдука компанії „УкрАзіяМетал” та „Укріндустрія”. Подальші події продемонстрували, що дончани не мали стратегічних планів ведення бізнесу в Галичі і купили місцевий завод лише для того, щоб відповідати умовам конкурсу з продажу „Укрстальконструкції” (його учасники повинні були мати трьохрічний досвід роботи на ринку металоконструкцій, якого у структур ІСД тоді не було). Вже в 2006 році, коли минув термін виконання зобов’язань по конкурсу, пакет київського ВАТ перейшов від галицького механічного до Дніпровського заводу металоконструкцій імені Бабушкіна, що увійшов в орбіту ІСД, а пізніше став власністю ВАТ „Феркон Холдинг”, що об’єднав активи Віталія Гайдука та Сергія Тарути у цій галузі. З того часу стартував зворотній відлік перебування дончан у якості основних власників галицького підприємства, який увійшов у кінцеву фазу в кінці минулого року. Тоді ІСД вдалось зробити його акціонером компанії „Луганськобленерго” (взамін на 11 млн. гривень вимог до Алчевського меткомбінату вона отримала 24,9% пакет акцій західноукраїнського заводу). В березні нинішнього року ІСД добився в Господарському суді Луганської області рішення про передачу КП „Луганськводпром” ще 2,5% акцій цінних паперів Галицького мехзаводу в рахунок боргу АМК перед водопровідниками на суму 1,1 млн. гривень. А в червні Господарський суд Києва за аналогічною схемою зобов’язав стати акціонерами даного підприємства дочірню компанію „Укртрансгаз” НАК „Нафтобаз України” (26,2% акцій на суму 11,63 млн. гривен) і київську фірму „Укргазбуд” криворізького бізнесмена Олександра Лівшица (9,5% на 4,2 млн. гривень). Щоправда, останні дві структури активно цьому пручаються – в кінці червня вони подали апеляції на вердикти суду, який їх не задовольняє, однак їх доля під великим питанням. Значить є можливість, що „Укртрансгазу” та „Укргазбуду” доведеться брати участь в управлінні цим підприємством, яке зараз займається ремонтом тракторів, комбайнів та автомобілів сільських господарств Галицького району. За результатами минулого року, отримавши 260 тис. гривень виручки, завод навіть заробив 1,5 тис. гривень прибутку. 15.06.2009р. Юрій Єрьомін еженедельник «Деловая столица» no.27 (373) от 07 июля 2008
Печать
В ТЕМУ:
Себе, в первую очередь (1988 id = 1865 СМИ) | Рейдерство власти (2528 id = 1865 СМИ) | Зеленский. Прожекты (3920 id = 1865 СМИ) | Украинская элита. Футболист, Нарик, Пупс, Коломойский, Новинский, Ахметов и другие строители ПиСУАРов (Південно-Східна Українська автономна республіка) и ОРДЛО (Особый район Донецкой и Луганской областей). (3634 id = 1865 СМИ) |
КОММЕНТАРИИ:
Статья в целом:

Для комментирования, Вам необходимо выполнить ВОЙТИ или РЕГИСТРАЦИЮ (пароль, ник, E-mail (для воостановления пароля и ника))
Хотите добавить в ленту свою новость? Пришлите ее на bizvectorus@gmail.com с маркером 'Новость для сайта', с указанием авторства и выходных данных.